Моя історія пошуку себе почалася, коли я стояла на порозі Львівського Національного Університету ім. І Франка у довжелезній черзі подавати документи на факультет філософії, кафедра психології. Згодом я збагнула важливу річ. Папірець про вищу освіту говорить, що ти маєш базові знання, і звичайно це важливо у порівнянні з тими, хто став великими цілителями душ, закінчивши курси : чотири вебінари по два дні. Але насправді таємниця професійного психолога починається далеко не в стінах рідного університету. Потім був період створення сім`ї, народження дітей, і за мамськими буднями зовсім забуваєш за диплом психолога. Так, можна забути про диплом, але не про мрію. І прийшов час втілювати її в реальність - бути не лише психологом - консультантом, а психотерапевтом. А для цього потрібно було знову піти вчитися. І я пішла навчатися методу динамічної психотерапії. Працюю бережно. Володію різноманітними техніками. Вмію слухати і чути.