Психолог - це моя друга освіта. Однак скільки себе пам’ятаю я завжди прагнула допомагати людям. Тому за першою освітою я провізор. Я працювала у великій фармацевтичній компанії, це була чудова робота, яка мені подобалась і давала багато можливостей. Однак, про вигорання я знаю не з книжок. Психологія завжди була моєю улюбленою темою.Під час спілкування з людьми я часто задавала собі питання: “чому вони поводяться саме таким чином? Що спонукає людей саме на ті чи інші вчинки?" Коли ображали мене, мені було цікаво: "що зараз думає ця людина?"- Або ж навпаки,- "чому вона образилась на мене?" Далі були стосунки у шлюбі й мені було цікаво спостерігати не лише за своєю родиною, але і шукати відповіді у конфліктах інших. І часто мною керувало бажання саме допомогти іншим, зробити так, щоб “не боліло.” Ось тому я без вагань погодилась пройти курс родинного консультування при Римо-католицькій духовній семінарії. І саме в цей час я ще більше зрозуміла, що хочу допомагати людям як фахівець з психології і те, що я МОЖУ це робити. Після цього були ще не одні курси, лекції, тренінги, вебінари та семінари. Вступ до ВНЗ, знову студентка, написання курсової роботи, потім дипломної роботи та навчання, навчання, навчання.... Психолог просто не має права зупинитись і не продовжувати навчання, адже душа людини знаходиться значно глибше ніж серце чи мозок, і я зараз не про знецінення науки медицини, а про складність і важливість, всеосяжність і водночас потаємність науки психології. Я переконана що можна зробити світ кращим, принаймні СВІЙ СВІТ. Тому запрошую на консультації не лише для того, щоб подолати труднощі та кризи, але і для розкриття та усвідомлення себе. Адже, “кожна людина це шахта з дорогоцінним камінням