Антисоціальний розлад особистості: ознаки, причини та особливості поведінки
Зміст
Антисоціальний розлад особистості або АСРО – це психічний розлад, під впливом якого у людини формується стійке нехтування правами інших людей, соціальними нормами і правилами. Вона не має почуття провини за скоєне або не може достатньою мірою усвідомити те, що зробила. У цій статті ми розкажемо, як відрізнити антисоціальний розлад від інших та чому варто якомога швидше звернутися до психотерапевта, щоб ситуація не погіршилась.
Що таке антисоціальний розлад особистості?
Антисоціальний – це не просто «той, що порушує суспільні норми і правила». Певною мірою чимало людей хоча б раз в житті нехтували чужими почуттями, комфортом, правилами суспільної поведінки. Особа з антисоціальним розладом систематично:
- нехтує чужою і власною безпекою;
- поводиться безвідповідально;
- діє імпульсивно;
- порушує правила;
- бреше;
- використовує інших у власних інтересах.
В окремих випадках спостерігається насильницька поведінка, надмірна агресивність, проблеми з законом, зловживання психоактивними речовинами.

Основні ознаки та особливості поведінки
Людина з АСРО систематично нехтує правами інших людей і встановленими соціальними нормами. У поведінці це проявляється наступним чином:
- постійні маніпуляції, обман заради особистої вигоди;
- нехтування законами і правилами;
- імпульсивні рішення без оцінки наслідків;
- конфліктність, схильність до насильства;
- безвідповідальність у роботі, особистому житті;
- нехтування безпекою інших і власною;
- відсутність почуття провини.
У багатьох дорослих з АСРО спостерігалися серйозні порушення поведінки ще в дитинстві. Вони були агресивними щодо тварин і дітей, могли зламати чуже майно або красти, грубо порушувати правила.
Люди з АСРО мають низьку реактивність на стрес. Тобто їх психосоматика не проявляється так, як у людей без розладу. Вони майже не реагують на тривожні або небезпечні стимули.
Причини розвитку та фактори ризику
Точні причини розвитку не встановлені, але є припущення щодо впливу спадкових факторів, особливостей виховання у родині. Що може підвищити ймовірність розвитку розладу:
- пережите насильство;
- нехтування потребами дитини з боку найближчих дорослих;
- нестабільне сімейне середовище.
Жоден з цих факторів не гарантує, що доросла людина обов’язково матиме розлад. Але сукупність генетичних і соціальних передумов значно підвищує ризик його розвитку.

Як діагностують антисоціальний розлад особистості?
Діагностику АСРО проводить фахівець у сфері психічного здоров’я. Під час оцінювання спеціаліст аналізує історію життя людини, її особистість і стосунки з іншими, типові реакції і патерни поведінки. У процесі можуть використовувати психологічні опитувальники. Важливо на цьому етапі виключити інші причини зміни поведінки, зокрема певні медичні стани, наслідки вживання психоактивних речовин.
Чи піддається антисоціальний розлад лікуванню?
Основним методом лікування є психотерапія. Вона може бути спрямована на контроль агресії, імпульсивності, розвиток навичок взаємодії з іншими, роботу з супутніми психічними станами. Ефективність залежить від готовності самої людини працювати з фахівцем, вираженості симптомів.
Терапія може зменшити небезпечну поведінку, навчитися контролювати окремі прояви розладу (зокрема, за допомогою когнітивно-поведінкової терапії), покращити функціонування. Але повністю позбутись розладу неможливо. Та це не означає, що терапія не має сенсу. Звертайтеся за допомогою до спеціалістів платформи Rozmova! У нас працюють кваліфіковані психотерапевти, чий досвід і знання дозволяють значно зменшити прояви асоціальної поведінки і покращити взаємодію людини з оточенням.
Регулярна терапія покращує рівень та якість життя
Порівняння антисоціального розладу особистості з іншими розладами особистості
Різні розлади особистості можуть мати схожі прояви, тому діагностика повинна бути професійною і всебічною.
Загалом антисоціальний розлад особистості супроводжується порушенням соціальних норм і прав інших людей. Через це виникають проблеми із законом, ізоляція від друзів і родини, ризикована поведінка. Люди з АСРО часто стають залежними від наркотичних речовин чи алкоголю. Нерідко саме вони розривають зв’язки із соціумом настільки, що вдаються до бродяжництва.
Блок FAQ
Чи можна повністю вилікувати антисоціальний розлад особистості?
АСРО вважають тривалим станом, тому гарантовано і повністю вилікувати його неможливо. Але тривала терапія і лікування можуть зменшити окремі деструктивні прояви, покращити адаптацію людини в соціумі. У частини людей деякі симптоми стають менш вираженими з віком.
Чи існує генетична схильність до антисоціального розладу особистості?
Так, генетичні фактори можуть впливати на схильність до розвитку розладу. Але спадковість не є визначальною, бо важливим також є середовище, в якому зростала і виховувалась людина.
Чи можуть діти мати антисоціальний розлад особистості?
АСРО зазвичай не діагностують у дітей до 18 років. Замість цього можуть діагностувати розлад поведінки, який у частині випадків пов’язаний з подальшим ризиком розвитку АСРО.
Як поводитися з людиною, яка має антисоціальний розлад особистості?
Варто встановити чіткі межі, не погоджуватися на небезпечну поведінку, не намагатися самостійно «виправити» людину. Якщо людина демонструє агресію та несе загрозу, пріоритетом має бути власна безпека. Членам сім’ї особи з АСРО також потрібна кваліфікована психологічна підтримка.
Які ускладнення може викликати антисоціальний розлад особистості?
Можливі проблеми із законом, стосунками і роботою, алкогольна чи наркотична залежності, насильницька поведінка, супутні тривожні і депресивні розлади. Людина з антисоціальним розладом схильна до домашнього насильства, агресивна, має ризиковану поведінку.


