Тривога та тривожні розлади: все, що потрібно знати

Тривога — це природня реакція організму на стрес. Почуття страху, невпевненості або передчуття чогось поганого, яке супроводжується душевним дискомфортом.

Кожен в тій чи іншій мірі переживав відчуття тривоги в певні моменти. Наприклад, багато хто хвилюється перед виходом на нову роботу або виступом перед публікою.

Але іноді занепокоєння дуже сильне, і воно не полишає людину більшу частину часу та відчутно знижує якість життя. Якщо такий тривожний стан триває не менше ніж шість місяців, то це може свідчити про наявність розладу.

Тривожні розлади — що це

Занепокоєння з приводу переїзду, зміни роботи або складання іспиту — це нормально. Такий тип хвилювання неприємний, але може мотивувати діяти ефективніше.

Відчуття тривоги, яке не виходить за межі норми, з’являється та зникає, не заважаючи жити звичайним життям.

Види тривожних розладів

До тривожних розладів належать:

• Генералізований тривожний розлад (ГТР) – хронічне й надмірне занепокоєння з приводу повсякденних ситуацій, що триває щонайменше кілька місяців.
  
• Панічний розлад – повторювані раптові напади паніки та постійний страх їхнього повторення.
  
• Фобії – інтенсивний страх перед певними об’єктами чи ситуаціями (наприклад, висота, замкнений простір, павуки).
  
• Соціальний тривожний розлад (соціофобія) – виражений страх оцінювання або осуду з боку інших у ситуаціях соціальної взаємодії.
  
• Агорафобія – страх опинитися в місцях чи ситуаціях, з яких важко втекти або де складно отримати допомогу у разі тривоги чи паніки.
  
• Тривожний розлад розлуки – надмірний страх бути далеко від дому чи значущих близьких людей (частіше у дітей, але може виникати і в дорослих).
  

Важливо: обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) хоч і супроводжуються вираженою тривогою, у сучасних класифікаціях виділяються в окремі категорії.

Симптоми тривожності

Симптоми можуть сильно відрізнятися у різних людей. Найчастіше зустрічаються:

• прискорений серцевий ритм;
  
• прискорене дихання;
  
• проблеми з концентрацією уваги;
  
• труднощі з засинанням;
  
• відчуття напруження чи страху;
  
• нічні жахи, нав’язливі думки, панічні напади.
  

У важких випадках людина може відчувати дереалізацію чи деперсоналізацію — відчуження від реальності або власного тіла.

Панічна атака

Панічна атака — це короткий (до 20 хвилин), але дуже інтенсивний напад тривоги чи страху.

Найпоширеніші симптоми панічної атаки:

• слабкість, запаморочення;
  
• задишка, сухість у роті;
  
• пітливість;
  
• безпричинний страх, паніка;
  
• оніміння або поколювання в тілі;
  
• страх смерті.
  

Хоч симптоми схожі з нападом тривожності, це різні стани.

Причини виникнення тривожних станів

Дослідники вважають, що тривожність виникає через поєднання факторів:

• генетичні передумови,
  
• хімія мозку,
  
• умови середовища.
  

Є дані, що при тривожних розладах відбувається порушення роботи ділянок мозку, відповідальних за контроль страху.

Лікування тривожності

Підхід залежить від тяжкості стану:

• Психотерапія — найчастіше когнітивно-поведінкова терапія (КПТ).
  
• Медикаменти — антидепресанти або седативні засоби (призначаються лише лікарем).
  
• Зміни способу життя — сон, фізична активність, відмова від алкоголю, кофеїну та нікотину.
  

Природні способи допомоги включають: медитацію, спорт, збалансоване харчування (лосось, ромашка, куркума, темний шоколад, йогурт, зелений чай).

Тривожність у дітей та підлітків

У дітей тривога може проявлятися як: дратівливість, безсоння, сором’язливість, бажання ізоляції. Лікування часто базується на КПТ, у деяких випадках — на медикаментах.

У підлітків тривожність може поєднуватися з депресією чи ризиком вживання психоактивних речовин. Найкращим підходом є розмовна психотерапія з можливим медикаментозним супроводом.

Прогноз

Навіть у тяжких випадках тривожні розлади піддаються лікуванню. Завдяки психотерапії, медикаментам і змінам способу життя людина може повернути собі якість життя та адаптуватися.