Аутоагресія у дорослих: симптоми та причини

Аутоагресія — тема, про яку рідко говорять відкрито, адже багато людей, які завдають собі шкоди, роблять це таємно. За нею майже завжди стоїть біль, який людина не може витримати. Ця стаття — про те, що таке аутоагресія, які симптоми та причини такого стану і як позбутися саморуйнування.

Що таке аутоагресія?

Аутоагресія — це поведінка, за якої людина свідомо або несвідомо спрямовує агресію на себе. Вона може проявлятися як у фізичній шкоді, так і в менш очевидних формах, наприклад, в навмисному руйнуванні стосунків.

Багато хто думає, що аутоагресія — це спроба маніпулювати або привернути увагу. Проте це зовсім не так: у психології здебільшого це спосіб впоратися з емоційним болем, який став нестерпним. Людина, яка завдає собі шкоди, часто не бачить іншого виходу, адже так працює її психіка.

Схильність до саморуйнування зустрічається не лише у підлітків — дорослі також стикаються з цим, але рідше звертаються по допомогу. Часто це пов'язано з тим, що дорослі вважають подібну поведінку неприйнятною і довго приховують її навіть від близьких.

Симптоми аутоагресії у дорослих

Аутоагресія не завжди виглядає так, як її зазвичай уявляють. Багато симптомів непомітні на перший
погляд — як для оточення, так і для самої людини. Звернемо увагу на основні види.

Фізичні прояви

Фізичні симптоми агресії помітити найлегше. Варто звертати увагу на такі прояви:

• порізи, синці, опіки або інші пошкодження шкіри, які людина ховає під одягом;
• навмисне позбавлення себе їжі, сну;
• ризикована поведінка — свідоме потрапляння в небезпечні ситуації, надмірне вживання алкоголю або заборонених речовин;
• ігнорування тілесних сигналів болю або дискомфорту, відмова від лікування.

Фізичні прояви аутоагресії можуть бути як очевидними, так і замаскованими під звички. Саме тому важливо дивитися не лише на окремий симптом, а на загальну картину поведінки людини.

Психологічні прояви

Психологічні симптоми агресії до себе ще складніше розпізнати — вони часто сприймаються як риси характеру або наслідок стресу. Серед них:

• хронічне самозвинувачення і переконання, що людина заслуговує на погане;
• постійна внутрішня критика, яка не стихає навіть після успіхів;
• руйнування стосунків — несвідоме провокування конфліктів або відштовхування близьких;
• соціальна ізоляція та уникнення підтримки;
• відчуття сорому за власне існування або відчуття, що краще було б зникнути.

Психологія саморуйнування не настільки очевидна, як фізичні прояви. Тому запідозрити аутоагресію особливо важко.

Причини виникнення аутоагресії

За аутоагресивною поведінкою майже завжди стоїть конкретна причина. Основні з них — це:

Причини аутоагресії часто переплітаються і підсилюють одна одну. Саме тому працювати з аутоагресією треба індивідуально.

Наслідки аутоагресії

Аутоагресія не залишається без наслідків — вона впливає на фізичний стан, психічне здоров'я та стосунки людини. Розглянемо найімовірніші результати:

1. Фізичні наслідки. Вони залежать від форми аутоагресії. Порізи та опіки можуть залишати шрами, інфікуватися або призводити до серйозніших ушкоджень. Систематичне ігнорування потреб тіла — відмова від їжі, сну, лікування — виснажує організм і підвищує ризик хронічних захворювань. Також не варто забувати про психосоматику.
2. Психологічні наслідки. Аутоагресія дає тимчасове полегшення, але не усуває причину болю — і людина потрапляє в замкнене коло: біль, шкода собі, тимчасове полегшення, сором, новий біль. З часом сором і самозвинувачення посилюються, самооцінка знижується, і людина втрачає себе.
3. Стосунки. Людина, яка переживає аутоагресію, часто ізолюється від близьких — через сором або страх осуду. Близькі, своєю чергою, можуть відчувати розгубленість, страх або безсилля, що додатково ускладнює стосунки.

Без своєчасної допомоги аутоагресія може ставати інтенсивнішою або трансформуватися в інші форми самодеструктивної поведінки. Саме тому важливо не чекати, поки стане гірше, а звернутися за допомогою. Спеціалісти допоможуть зрозуміти, як боротися з розладом.

Методи боротьби з аутоагресією

Для роботи з аутоагресією необхідний комплексний підхід. Основні методики, які використовуються, — це:

Жоден із цих методів лікування аутоагресії не дає миттєвого результату. Для відновлення потрібен час і постійна підтримка.

Коли слід звернутися до фахівця за підозри на аутоагресію?

Одне з найскладніших питань — зрозуміти, коли звернутися до психолога. Багато людей зволікають: хтось сподівається, що все мине само або боїться осуду, хтось не вважає свій стан достатньо серйозним. Звернутися до фахівця варто, якщо:

• людина регулярно завдає собі фізичної шкоди, навіть незначної;
• думки про самоушкодження з'являються часто і їх важко контролювати;
• емоційний біль став настільки інтенсивним, що людина не бачить інших способів із ним впоратися;
• поведінка, пов'язана з аутоагресією, посилюється або стає більш різноманітною;
• людина помічає ці ознаки у близької людини і не знає, як їй допомогти.

Звернення до психолога або психіатра допоможе не залишатися з болем наодинці. Фахівець допоможе розібратися в тому, що відбувається за допомогою тесту та розмови. Також спеціаліст підкаже, як лікувати самодеструктивну поведінку.

Блок FAQ:

• Як діагностується аутоагресія у дорослих?

Аутоагресію у дорослих зазвичай виявляє психолог або психіатр під час розмови та тестування. Він уточнює, як людина ставиться до себе, чи часто себе звинувачує, чи бувають думки або дії, спрямовані проти себе.

• Які існують методи лікування аутоагресії?

Методи лікування аутоагресії залежать від її причин і ступеня вираженості. Найчастіше використовують психотерапію — зокрема когнітивно-поведінкову терапію, яка допомагає змінити негативні думки про себе і навчитися по-іншому реагувати на стрес. У деяких випадках, якщо аутоагресія пов’язана з депресією чи тривожними розладами, лікар може призначити медикаментозне лікування.

• Чи може аутоагресія бути пов'язана з іншими психічними розладами?

Так, аутоагресія часто є симптомом інших психічних станів. Вона може виникати через депресію, тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад, розлади особистості. У таких випадках важливо працювати не лише з самою аутоагресією, а й з основним розладом, який її викликає.

• Як запобігти розвитку аутоагресії?

Щоб запобігти аутоагресії, необхідно турбуватися про свій емоційний стан і вміти помічати стрес на ранніх етапах. Важливо вчитися безпечно виражати емоції, не накопичувати образи та не звинувачувати себе. Також корисно підтримувати стабільний режим дня, мати підтримку близьких і за потреби звертатися до психолога.