Анорексія: ознаки, причини та шляхи одужання

No items found.

Зміст

Анорексія — це психічний розлад харчової поведінки, що характеризується свідомим обмеженням харчування, страхом набору ваги та спотвореним сприйняттям власної зовнішності. Виділяють такі різновиди:

  • Первинна анорексія — втрата почуття голоду, пов'язана з гормональною дисфункцією, неврологічною патологією, злоякісними пухлинами.
  • Лікарська анорексія — її спричиняє прийом спеціальних анорексигенних препаратів з метою зниження маси тіла або побічною дією інших препаратів (антидепресантів, психостимуляторів, антагоністів гормонів та ін.)

Для діагностики використовують психологічні тести

Від чого з’являється анорексія, основні ознаки

Розвиток розладів харчової поведінки зумовлений комплексом взаємопов'язаних факторів, що охоплюють біологічні, психологічні та соціокультурні аспекти.

Основні ознаки анорексії

Поведінкові: 

  • Свідоме обмеження харчування, голод.
  • Частий підрахунок калорій, уникнення певних продуктів.
  • Надмірна фізична активність для «спалювання калорій».

Психічні:

  • Страх набрати вагу.
  • Фіксація на вазі та формі тіла.
  • Перфекціонізм та самокритика.

Фізичні:

  • Значна втрата маси тіла.
  • Слабкість, запаморочення, порушення серцевої діяльності.
  • У жінок — порушення менструального циклу.

Основні прояви: тривога, депресія, перфекціонізм, обсесивні ритуали у відношенні до питання, втрата маси тіла, дистрофія мʼязів, порушення серцево-судинної системи, порушення менструального циклу, остеопороз, слабість.

Причини розвитку анорексії

Група причин
Конкретні фактори
Значення у розвитку анорексії
Психологічні
Низька самооцінка, перфекціонізм, страх набору ваги, потреба в контролі
Формують спотворене ставлення до власної зовнішності та їжі
Соціальні
Тиск суспільства та медіа, ідеалізація худорлявості, булінг через вагу
Підсилюють відчуття «дефекту» та бажання схуднути будь-якою ціною
Біологічні та генетичні
Спадковість, зміни в роботі нейромедіаторів (серотоніну, дофаміну)
Збільшують вразливість до розладу харчової поведінки
Сімейні
Надмірний контроль у сім’ї, конфлікти, високі очікування батьків
Сприяють формуванню потреби самоствердитися через контроль ваги
Медичні та стресові фактори
Попередні хвороби, сильний стрес, травматичні події
Можуть стати «пусковим механізмом» у розвитку анорексії
Психологічні
Конкретні фактори:
Низька самооцінка, перфекціонізм, страх набору ваги, потреба в контролі
Значення у розвитку анорексії:
Формують спотворене ставлення до власної зовнішності та їжі
Соціальні
Конкретні фактори:
Тиск суспільства та медіа, ідеалізація худорлявості, булінг через вагу
Значення у розвитку анорексії:
Підсилюють відчуття «дефекту» та бажання схуднути будь-якою ціною
Біологічні та генетичні
Конкретні фактори:
Спадковість, зміни в роботі нейромедіаторів (серотоніну, дофаміну)
Значення у розвитку анорексії:
Збільшують вразливість до розладу харчової поведінки
Сімейні
Конкретні фактори:
Надмірний контроль у сім’ї, конфлікти, високі очікування батьків
Значення у розвитку анорексії:
Сприяють формуванню потреби самоствердитися через контроль ваги
Медичні та стресові фактори
Конкретні фактори:
Попередні хвороби, сильний стрес, травматичні події
Значення у розвитку анорексії:
Можуть стати «пусковим механізмом» у розвитку анорексії

Як анорексія впливає на фізичне здоров’я

Основні наслідки:

  • Брадикардія (знижений пульс), артеріальна гіпотензія.
  • Підвищений ризик аритмій та серцевої недостатності.
  • Втрата мʼязової маси, слабкість.
  • Остеопороз, підвищений ризик переломів.
  • У жінок — аменорея, порушення менструального циклу.
  • У чоловіків — зниження тестостерону, сексуальні дисфункції.
  • Затримка стулу, закрепи, болі у животі.
  • Порушення засвоєння поживних речовин.
  • Хронічна втома, запаморочення, знижена температура тіла.
  • Ламкість волосся та нігтів, сухість шкіри.
  • Порушення імунітету, підвищена сприйнятливість до інфекцій.

Крім представлених наслідків, анорексія супроводжується погіршенням зовнішнього вигляду пацієнта: виснаження, сухість і блідість шкіри, набряклість.

Регулярна терапія покращує рівень та якість життя

Спробувати
Фахівці що працюють з темою

Фахівці що працюють з темою

Подивитись усіх фахівців

Психологічні наслідки анорексії

Розлади харчової поведінки виявляються через комплекс емоційних, поведінкових та когнітивних змін, що суттєво впливають на якість життя людини.

Емоційна сфера зазнає значних порушень, коли хвороба прогресує. Людина живе у постійному страху перед будь-яким набором ваги, відчуваючи хронічну тривожність щодо власної зовнішності. Кожен прийом їжі супроводжується глибоким почуттям провини та сорому, що формує негативні асоціації з харчуванням. Перфекціонізм досягає патологічного рівня, коли людина піддає себе нещадній самокритиці за найменші відхилення від власних нереалістичних стандартів.

Поведінкові зміни стають все більш помітними для оточуючих. Формуються нав'язливі ритуали навколо їжі, включаючи підрахунок калорій та систематичне уникнення певних продуктів або прийомів їжі загалом. Соціальні контакти поступово обмежуються через глибокий сором за власну зовнішність, що призводить до самоізоляції. Фізична активність набуває компульсивного характеру, коли людина використовує надмірні тренування як засіб контролю ваги, часто ігноруючи сигнали виснаження організму.

Когнітивні та психічні порушення представляють найбільшу загрозу для здоров'я. Розвивається спотворене сприйняття власного тіла, внаслідок чого людина бачить себе набагато повнішою, ніж є насправді, навіть за критично низької ваги. Депресивні стани поглиблюються, супроводжуючись апатією та повною втратою інтересу до раніше улюблених занять та хобі. 

Приклади поведінки при анорексії

Сфера
Приклади поведінки
Харчування
Відмова від їжі, приховування їжі, різке скорочення порцій, уникнення висококалорійних продуктів, надмірний інтерес до рецептів
Контроль ваги
Постійне зважування, вимірювання тіла, використання проносних чи сечогінних засобів, інтенсивні фізичні вправи навіть при виснаженні
Соціальна поведінка
Ізоляція від друзів і родини під час прийому їжі, уникнення свят і заходів з частуванням, виправдання відсутності апетиту
Емоційна сфера
Сильний страх набрати вагу, нав’язливі думки про їжу та тіло, дратівливість, тривожність, почуття провини після прийому їжі
Зовнішні прояви
Носіння просторого одягу для приховування тіла, надмірна худорлявість, втома, фізична слабкість
Харчування
Приклади поведінки:
Відмова від їжі, приховування їжі, різке скорочення порцій, уникнення висококалорійних продуктів, надмірний інтерес до рецептів
Контроль ваги
Приклади поведінки:
Постійне зважування, вимірювання тіла, використання проносних чи сечогінних засобів, інтенсивні фізичні вправи навіть при виснаженні
Соціальна поведінка
Приклади поведінки:
Ізоляція від друзів і родини під час прийому їжі, уникнення свят і заходів з частуванням, виправдання відсутності апетиту
Емоційна сфера
Приклади поведінки:
Сильний страх набрати вагу, нав’язливі думки про їжу та тіло, дратівливість, тривожність, почуття провини після прийому їжі
Зовнішні прояви
Приклади поведінки:
Носіння просторого одягу для приховування тіла, надмірна худорлявість, втома, фізична слабкість

Як лікується анорексія: сучасні методи

Використовують терапевтичні методи:

  • Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає пацієнту змінити спотворене сприйняття зовнішності та виробити здорові харчові звички.
  • Сімейна терапія особливо ефективна для підлітків — залучає сімʼю для підтримки та корекції харчової поведінки.
  • Терапія прийняття та відповідальності зменшують тривогу та обсесивні думки щодо ваги та їжі.

Медикаментозне лікування призначається у важких випадках та може включати антидепресанти (СІЗЗС) при супутній депресії та тривожних розладах. Лікування підбирається психіатром з урахуванням психічного стану пацієнта та фізичних наслідків.

Важливий моніторинг фізичного здоровʼя: вага, серцево-судинна система, гормональний статус, лабораторні показники. При критично низькій вазі чи небезпечних для життя ускладненнях потрібна госпіталізація.

Профілактика та раннє виявлення

Профілактика включає просвітницьку роботу та психоосвітні заходи, інформування підлітків та дорослих про здорове харчування та реалістичні стандарти зовнішності, формування позитивного відношення до тіла та самоповаги.

Сімейна підтримка корисна для заохочення відкритого спілкування про харчові звички, емоції та вплив медіа. Важливо уникати критики зовнішності дитини чи підлітка, своєчасне виявляти стресові ситуації, булінг. Робота з перфекціонізмом та підвищеною самокритикою націлена на формування нормальної самооцінки.

Раннє виявлення: 

  • Сигнали тривоги у поведінці: обмеження в їжі, надмірна увага до калорій, відмова від соціальних заходів через зовнішність.
  • Фізичні прояви: швидка втрата ваги, слабкість, порушення менструального циклу у дівчат.
  • Психічні прояви: постійна тривожність, депресивний настрій, навʼязливі думки про вагу та форму тіла.

Раннє звернення до психолога чи психіатра дає змогу швидко діагностувати розлад, знижуючи ризик важких наслідків.

Де можна отримати допомогу при анорексії

Спеціалісти з когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) та сімейної терапії, з досвідом роботи з розладами харчової поведінки можуть надати допомогу. Знайти фахівців ви можете на нашому сайті. Важливо пам'ятати, що при виявленні фізичних симптомів може знадобитися медична допомога.

FAQ

Як зрозуміти, що в тебе анорексія?

Основні ознаки анорексії: різке схуднення, страх набору ваги, нав’язлива увага до їжі, психічна напруга та спотворення сприйняття тіла. Рання консультація у психолога/психотерапевта допомагає визначати стадію захворювання.

Чи можна повністю вилікувати анорексію?

Анорексію можна побороти і значно зменшити її наслідки, особливо при ранньому лікуванні. Повне усунення симптомів залежить від причини виникнення захворювання та індивідуального підходу в терапії.

Як родичі можуть підтримати людину з анорексією?

Родичі можуть допомагати через емоційну підтримку, участь у сімейній психотерапії, заохочення до консультацій психолога/психотерапевта і контроль за їжею та вагою.

Чи потрібна медикаментозна терапія при анорексії?

Медикаментозна терапія може застосовуватися при психічних ускладненнях (тривога, депресія) разом із психотерапією; основний підхід — комплексне лікування, що враховує фізичний та психічний стан.

Чи може анорексія повторюватися після одужання?

Анорексія може рецидивувати, особливо при недостатньому контролі тригерів або відсутності психологічної підтримки. Важливе значення має довготривала психотерапія, регулярні консультації психолога та підтримка сім’ї.

Фахівці що працюють з темою

Фахівці що працюють з темою

Подивитись усіх фахівців
Фахівці що працюють з темою

Фахівці що працюють з темою

Подивитись усіх фахівців

Працюємо тільки з сертифікованими психологами

Підібрати фахівця
Правила конфеденційності
Це печиво ховає передбачення з промо-кодом зі знижкою на першу сесію
Залиш свою пошту, та отримай передбачення, що змінить твоє життя на краще
Ти можеш говорити «Ні»🙌🏻 З’ясуй, як дозволити це собі з психотерапевтом
Промокод для тебе
BLOG20
Щось пішло не так