Співзалежність: коли турбота перетворюється на контроль

No items found.

Зміст

Турбота про близьку людину — це прояв любові та підтримки. Проте іноді щире бажання допомогти переростає у надмірний контроль, який позбавляє іншу людину простору для власних рішень і відповідальності. У таких випадках виникає співзалежність. На початку вона може здаватися непомітною, але з часом призводить до виснаження, конфліктів і втрати власної ідентичності. Розглянемо, як відрізнити здорову підтримку від руйнівної співзалежності та подолати проблему.

Що таке співзалежність?

Співзалежність у психології — це патологічна форма стосунків. Це значить, що одна людина повністю віддається іншій людині, забуваючи про власні почуття, інтереси, принципи. Вона ніби розчиняється у партнері — турбується та вирішує проблеми, починає жити його чи її життям. Подібний стан має негативну характеристику — людина втрачає себе і підлаштовується під чужі потреби.

Співзалежність може виникати як в одного, так і обидвох партнерів. Це не обов'язково закохана пара — патологічні стосунки спостерігаються у батьків із дітьми, друзів та навіть колег. Вийти зі співзалежних стосунків можна за допомогою фахівця та спеціальних практик. 

Регулярна терапія покращує рівень та якість життя

Спробувати
Фахівці що працюють з темою

Фахівці що працюють з темою Співзалежність

Подивитись усіх фахівців

Ознаки співзалежності

Ознаки співзалежності — це своєрідні сигнали, які говорять про те, що турбота вже перейшла межу. Найчастіше виділяють такі прояви:

  • постійне відчуття відповідальності за настрій і дії іншої людини;
  • прагнення «рятувати» партнера чи близького, навіть якщо це шкодить власним інтересам;
  • сильна тривога або провина, коли немає можливості допомогти;
  • ігнорування власних потреб та бажань заради інтересів іншого;
  • страх втратити стосунки, навіть якщо вони руйнівні;
  • схильність до контролю та нав’язування порад, які сприймаються як єдино правильні;
  • постійне бажання почути схвалення від близької людини.

Співзалежна поведінка шкодить обом сторонам, бо створює психологічний дисбаланс у стосунках.

Як проявляється співзалежність

Розпізнати співзалежність можна за такими визначеннями:

  1. У партнерських стосунках співзалежність проявляється у тому, що одна людина повністю занурюється в життя іншої. Вона контролює, куди партнер йде, з ким спілкується, як витрачає гроші чи час. Будь-яка невідповідність очікуванням викликає образу або гнів.
  2. У сімейних відносинах батьки можуть проявляти співзалежність через гіперопіку. Дитині не дозволяють самостійно приймати рішення, навіть якщо вона вже доросла.
  3. У дружніх зв’язках співзалежність може виражатися у готовності жертвувати всім заради друга. Людина завжди відкладає власні справи, щоб допомогти, але водночас очікує вдячності у відповідь.
  4. Ще один яскравий прояв співзалежності — емоційна. Настрій людини змінюється залежно від того, як почувається близький: якщо він щасливий, все добре, якщо злий чи засмучений — світ валиться. Таким чином, власні емоції повністю зливаються з емоціями іншого, що створює серйозні психічні труднощі.

Усвідомлення цих проявів — це перший крок до подолання проблеми та побудови здорових відносин.

Які причини співзалежності?

Причини співзалежності зазвичай криються в дитинстві та досвіді, який ми отримуємо у сім’ї. Якщо з малих років дитина звикає, що любов потрібно «заслужити» — бути зручною, слухняною, піклуватися про інших, — вона виросте з переконанням, що цінність людини визначається лише жертовністю.

Досить часто психологічна співзалежність виникає в сім’ях, де були:

  • прояви залежності (наприклад, алкоголь чи азартні ігри) — дитина змалку вчиться доглядати за дорослим і контролювати ситуацію;
  • конфлікти або насильство — якщо дитині доводилося підлаштовуватися під настрій батьків, щоб уникнути сварок;
  • емоційна холодність — коли батьки проявляли любов лише у відповідь на успіхи чи правильну поведінку.

Через ці причини формується установка, що людина потрібна тільки тоді, коли вона корисна.

Приклади співзалежних стосунків

Розглянемо найпоширеніші приклади співзалежних стосунків:

  1. Марія живе з чоловіком, який зловживає алкоголем. Вона постійно виправдовує його перед друзями та родичами, ховає пляшки, дзвонить на роботу, коли чоловік не може прийти через похмілля, і бере на себе всі домашні обов'язки. Вона вірить, що без допомоги чоловік "пропаде".
  2. Олені 55 років і вона постійно "рятує" свого 30-річного сина. Жінка оплачує борги, дає гроші на житло, готує їжу і приносить додому. Коли син втрачає роботу, Олена звинувачує "поганих начальників", а не його самого. Син не може і не хоче подолати проблеми, бо знає, що мама завжди "врятує".
  3. В Ірини є подруга Катя, яка постійно потрапляє в драматичні ситуації. Катерина регулярно телефонує посеред ночі, просить позичити гроші, які ніколи не повертає, і потребує постійної підтримки. Ірина скасовує свої плани, щоб допомогти подрузі, відчуває себе винною, коли не може відразу відповісти на дзвінок. При цьому Катя рідко цікавиться життям Ірини й не підтримує її в складних моментах.

У цих приладах можна побачити яскраву характеристику співзалежних стосунків у їх різних проявах.

Основні методи боротьби зі співзалежністю

Боротися зі співзалежністю допоможуть такі методи:

  1. Перший крок, який допоможе перемогти, — це визнати, що у вас є співзалежна поведінка. Проаналізуйте свої стосунки й чесно оцініть, чи не надмірно ви жертвуєте собою заради інших.
  2. Навчіться говорити "ні" без почуття провини. Визначте, що ви готові робити для інших, а що — ні. Дотримуйтесь цих меж навіть під тиском.
  3. Щоб побороти проблему, починайте приділяти увагу власним потребам, бажанням та емоціям. Запитуйте себе: "Що хочу я?".
  4. Уникайте втручання у проблеми інших. Дозвольте людям нести відповідальність за свої дії та переживати наслідки.
  5. Спробуйте прибрати з життя установки, що ваша цінність визначається лише допомогою іншим.
  6. Працюйте над підвищенням впевненості в собі. Цього можна досягти за допомогою занурення у психологію, спеціальних практик, хобі, досягнень особистих цілей.
  7. Працюйте з психологом. Професійна терапія допомагає розібратися з глибинними причинами співзалежності, типами прив'язаності, прибрати контроль та розвинути здорові стосунки

Пам'ятайте, що вийти зі співзалежних стосунків буває важко, тому проблему слід пропрацювати з фахівцем.

На які труднощі натрапляють співзалежні?

Співзалежні люди постають перед такими труднощами:

  1. Хронічний стрес і тривога.
  2. Низька самооцінка.
  3. Постійне почуття провини.
  4. Прихований гнів.
  5. Страх покинутості.
  6. Втрата власної ідентичності.
  7. Втрата зв'язку з друзями та родиною.
  8. Проблеми з кар'єрою.
  9. Нездатність відмовляти.
  10. Втрата сенсу життя.

Отже, співзалежні стосунки призводять до ряду проблем.  

Вплив співзалежності на фізичне та психічне здоров'я

Співзалежність може призводити до ряду проблем не тільки з психічним, але й з фізичним здоров'ям. Постійна втома, роздратування, стрес можуть викликати такі наслідки:

  1. Депресивні розлади.
  2. Панічні атаки.
  3. Емоційне виснаження.
  4. Гіпертонічна хвороба та ризик інфаркту.
  5. Виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, проблеми з травленням, втрата апетиту або переїдання.
  6. Загострення хронічних захворювань, зниження імунітету.
  7. Безсоння, мігрені.
  8. Екзема, псоріаз.
  9. Гормональні збої.
  10. Шкідливі звички – вживання алкоголю або нікотину для зняття стресу.

Отже, співзалежність не така безпечна для організму, як здається, і з нею варто боротися.

Відмінності здорових стосунків від співзалежних

Аспект
Здорові стосунки
Співзалежні стосунки
Особистість і ідентичність
Кожен зберігає свою індивідуальність, має власні інтереси, друзів, цілі
Втрата власної ідентичності, життя лише інтересами партнера
Відповідальність
Кожен несе відповідальність за власні емоції, рішення та дії. Партнери підтримують один одного, але не вирішують проблеми за іншого
Взяття відповідальності за емоції, поведінку та проблеми партнера. Постійні спроби "виправити" або "врятувати" іншого
Спілкування
Відкрите, чесне спілкування. Можливість висловити незгоду, обговорити проблеми конструктивно
Уникання конфліктів, замовчування проблем, страх висловити власну думку
Особисті межі
Чіткі особисті межі, повага до приватності та індивідуальності партнера
Відсутність меж, втручання в особисте життя, контроль кожного кроку партнера
Емоційна залежність
Емоційна підтримка, але кожен може бути щасливим самостійно
Повна емоційна залежність від партнера, неможливість відчувати себе добре без нього
Самооцінка
Самооцінка не залежить від стосунків
Самооцінка повністю залежить від схвалення та настрою партнера
Довіра
Довіра базується на взаємній повазі та відкритості, без потреби контролювати
Недовіра, постійна потреба перевіряти та контролювати дії партнера
Особистість і ідентичність
Здорові стосунки:
Кожен зберігає індивідуальність, має власні інтереси, друзів і цілі.
Співзалежні стосунки:
Втрата ідентичності, життя лише інтересами партнера.
Відповідальність
Здорові стосунки:
Кожен відповідає за власні емоції, рішення та дії; підтримка без «рятування».
Співзалежні стосунки:
Присвоєння відповідальності за емоції й проблеми партнера; спроби «виправити/врятувати».
Спілкування
Здорові стосунки:
Відкрите й чесне; можна висловлювати незгоду та конструктивно обговорювати проблеми.
Співзалежні стосунки:
Уникання конфліктів, замовчування, страх висловити власну думку.
Особисті межі
Здорові стосунки:
Чіткі межі, повага до приватності та індивідуальності партнера.
Співзалежні стосунки:
Розмиті або відсутні межі; контроль кожного кроку партнера.
Емоційна залежність
Здорові стосунки:
Є підтримка, але кожен може бути щасливим самостійно.
Співзалежні стосунки:
Повна емоційна залежність; неможливо почуватися добре без партнера.
Самооцінка
Здорові стосунки:
Самооцінка не залежить від стосунків і зовнішнього схвалення.
Співзалежні стосунки:
Самооцінка прив'язана до настрою та схвалення партнера.
Довіра
Здорові стосунки:
Довіра на взаємній повазі та відкритості; немає потреби контролювати.
Співзалежні стосунки:
Недовіра, потреба перевіряти й контролювати дії партнера.

Де отримати допомогу при співзалежності?

Якщо ви відчуваєте, що потрапили у співзалежні стосунки, необхідно звернутися за допомогою, адже подолати проблему самостійно можна не завжди. Впоратися допоможе сімейний психолог або спеціаліст, який спеціалізується на когнітивно‑поведінкових проблемах.

FAQ

Співзалежність не вважається хворобою, адже це психологічний стан, який проявляється нав’язливою залежністю від проблем або емоцій інших людей. У деяких випадках проблему треба пропрацювати. Психотерапевт на перших сесіях визначить причини появи співзалежних стосунків та допоможе створити план побудови здорових взаємин.

Так, співзалежна людина може змінитися самостійно. Проте це вдається не всім — найчастіше потребується робота з психологом.

Турбота і співзалежність схожі за визначенням, але між ними є ключові відмінності. Турбота — добровільна, не шкодить, не викликає почуття постійної тривоги чи провини. Співзалежність — нав’язлива потреба контролювати або рятувати іншого, ігнорування власних потреб. Якщо ваші дії шкодять вашому емоційному чи фізичному стану, і ви відчуваєте безпорадність — це може свідчити про співзалежність.

Співзалежність не є генетичною хворобою, проте вона часто виникає через виховання або стосунки, які були у сім'ї.

Найперший та найважливіший крок до подолання проблеми — це її усвідомлення. Далі варто намагатися зосередитися на собі та власних проблемах, позбуваючись залежності. Також доречно звернутися до психолога.

Фахівці що працюють з темою

Фахівці що працюють з темою Співзалежність

Подивитись усіх фахівців
Фахівці що працюють з темою

Фахівці що працюють з темою Співзалежність

Подивитись усіх фахівців

Працюємо тільки з сертифікованими психологами

Підібрати фахівця
Правила конфеденційності
Це печиво ховає передбачення з промо-кодом зі знижкою на першу сесію
Залиш свою пошту, та отримай передбачення, що змінить твоє життя на краще
Ти можеш говорити «Ні»🙌🏻 З’ясуй, як дозволити це собі з психотерапевтом
Промокод для тебе
BLOG20
Щось пішло не так