Як проявляється розлад харчової поведінки (РХП)?

Розлади харчової поведінки (РХП) — це не просто «примхи у харчуванні» чи бажання виглядати певним чином. Це серйозні психічні стани, які впливають на фізичне здоров’я, емоційний стан і якість життя. Людина з РХП може відчувати постійне занепокоєння через їжу, вагу або тіло, вдаватись до крайніх дієт, переїдань чи компенсаторних дій.

Питання діагностування РХП є дійсно нагальним сьогодні. Адже з одного боку, суспільство стикається з неправильним трактуванням стану, приписуючи собі розлад після епізодичного переїдання чи потягу до солодкого тощо. З іншого боку, люди, які дійсно мають РХП, часто не помічають або не визнають цього, щоб почати лікування.

Тому необхідно підвищувати власну обізнаність у розумінні, що таке розлад харчової поведінки, яким він буває, як саме проявляється та що робити, коли все ж є підозра РХП. 

Що таке РХП?

Розлад харчової поведінки (РХП) — це широкий термін, що описує патологічні патерни (повторювані шаблони) споживання їжі, які можуть призвести до фізичних, психологічних і соціальних проблем.Це патологічні харчові звички, котрі негативно впливають на фізичне чи психічне здоров'я людини, і включають психогенне переїдання (вживання великих кількостей їжі протягом короткого часу), нервову анорексію (патологічно обмежене харчування з негативними наслідками для організму), нервову булімію (переїдання зі спробами позбутися з'їденого), спотворення смаку (вживання неїстівних товарів), розлад вибіркового харчування (знижений чи відсутній інтерес до їжі), та інших.

Думки людей з РХП зазвичай сильно зосереджені на їжі, вазі свого тіла та зовнішності, що і може призводити до серйозних наслідків для організму та стану особистості.

Найпоширенішими типами РХП є анорексія, булімія, компульсивне переїдання та розлад уникнення їжі, які можуть проявлятися у різних ступенях тяжкості, а саме легкій, помірній, важкій та дуже важкій. У будь-якому разі, важливо пам’ятати, що РХП лікується, і з кваліфікованою допомогою можна вести здорове й повноцінне життя.

Класифікація розладів харчової поведінки та їх основні прояви

Нервова анорексія

Психічний розлад, який характеризується обмеженням споживання їжі та значним зниженням маси тіла. Люди з анорексією сильно зосереджують увагу на своєму зовнішньому вигляді, панічно бояться зайвих кілограмів у вазі та сантиметрів у об’ємах, тому свідомо відмовляються від споживання нормальної кількості їжі.

Основними ознаками нервової анорексії є:

• виражена худорлявість,
• низький індекс маси тіла,
• спотворене сприйняття власного тіла,
• постійні зважування, навіть до декількох разів на день,
• ретельний облік спожитих калорій,
• порушення менструального циклу,
• відчуття втоми, часті запаморочення, низький тиск,
• сухість шкіри, ламкість волосся та нігтів,
• втомлений зовнішній вигляд,
• вдавання до жорстких методів схуднення: надмірні фізичні навантаження, вживання дієтичних засобів тощо.
• можливі епізоди викликання блювоти.

Нервова анорексія небезпечна тим, що люди з цим розладом фактично вдаються до голодування, що також може супроводжуватися виснаженням тіла фізичними навантаженнями. Такі дії значно шкодять здоров’ю та можуть призводити до летальних випадків, тому дуже важливо не ігнорувати розлад, а звертатися до спеціалістів за допомогою у його лікуванні.

Нервова булімія

Розлад булімії відрізняється від анорексії тим, що характеризується регулярними переїданнями та застосуванням методів очищення після прийому їжі чи інших видів компенсаторної поведінки (наприклад надмірні фізичні навантаження щоб ніби “відпрацювати їжу”). Під час прийому їжі люди з булімією не відчувають контроль, не можуть зупинитися їсти, через що звичнувачують себе. Тому намагаються позбутися отриманих калорій за допомогою викликання блювоти, вживання проносних, надмірної фізичної активності, встановлення обмежень у їжі на деякий час тощо. 

Дуже швидко такий перебіг подій може знову й знову повторюватися.

Нервова булімія проявляється такими ознаками:

• повторність переїдань та очищень після чи надмірних фізичних навантажень,
• нерегулярне харчування, може бути 1-2 приймання їжі на день, але дуже об’ємні,
• часті походи в туалет після вживання їжі,
• низька та нестабільна самооцінка,
• страх зайвих кілограмів через постійне переїдання,
• запаморочення та втрата свідомості через очищення,
• поява шлунково-кишкових проблем,
• зневоднення, пошкодження зубної емалі, запалення у горлі та інші симптоми спричинені частим блюванням.

Компульсивне переїдання

На перший погляд, цей розлад схожий на булімію, адже характеризується частими переїданнями. Проте, люди з розладом переїдання зазвичай не використовують методи очищення чи надмірні фізичні навантаження. А ще не так сильно або взагалі не переживають за власний зовнішній вигляд.

Таким чином, компульсивне переїдання характеризується наступними проявами:

• часті випадки надмірного вживання їжі, наприклад, декілька разів на тиждень протягом 2-3 місяців,
• дуже швидкі приййому їжі або навпаки — постійні перекуси протягом годин,
• відчуття сорому від кількості спожитої їжі, тому люди з таким розладом віддають перевагу їсти наодинці,
• продовження приймати їжу навіть коли сповна наситилися,
• надмірна вага та ожиріння.

Потрібно бути обережними з діагностуванням даного типу харчового розладу. Переїдання лише на свята або іноді на вихідні ще не вказує на його наявність. Та в будь-якому випадку, якщо людина відчуває дискомфорт відносно приймання їжі, найкращим варіантом буде звернутися до спеціаліста.

Розлад обмеження їжі

Розлад обмеження їжі можна сплутати з ознаками анорексії, проте контекст їх виникнення зовсім різний. Люди з розладом уникнення їжі зазвичай не переймаються за свій зовнішній вигляд, або це не є основним фактором. Поява розладу пов’язана з вибагливістю до їжі та незадоволеності в ній. Наприклад, людина може уникати їжу певного кольору, запаху або боятися шкоди від продукту чи страви. 

Іншими проявами розладу обмеження є:

• відсутність апетиту та зацікавленості в їжі,
• низька маса тіла,
• споживання малої вибірки страв та продуктів,
• тривожність щодо можливого негативного впливу їжі на стан і життя людини,
• втома, запаморочення, збліднення шкіри через значний дефіцит калорій.

Розлад може виникнути в людей будь-якого віку, однак часто його поява може брати початок з дитинства через перебірливість у їжі, заборони або змушування їсти ті чи інші страви, продукти. Тому, якщо у дитини є симптоми розладу обмеження їжі, варто вже з малечку почати процес лікування зі спеціалістом.

Діагностика та лікування РХП 

Причинами виникнення РХП можуть бути різні чинники та їх комбінації, як-от генетика, соціум, культура та особливості самої людини. Тому діагностування вимагає індивідуального підходу, і що важливо — не самостійного. 

Обов’язково потрібно звернутися до психотерапевта за кваліфікованою та правильною допомогою. 

Навіть якщо ваші здогадки щодо стану будуть спростовані, краще переконатися в цьому разом зі спеціалістом. Коли ж підтвердяться, знайте — ви не одні. Розлади харчової поведінки лікуються, докладені зусилля та приділений час правильному лікуванню дасть свої сприятливі плоди. Варто лише наважитися та зробити крок назустріч своєму здоровому та щасливому життю.